З чого ж все почалось… Точно мало щось бути, бо просто так взятись за в’язання в мене виходить дуже рідко. А, згадала, купила я собі пальто, гарного бузково-сірого кольору. Підібрала також шарф до нього, а от з шапкою як завжди не склалось, точніше я навіть не намагалась шукати, щоб не псувати собі нерви. Вирішила що зв’яжу сама. Так почався один з самих затяжних етапів мого регулярного в’язання.

Лот №1 – Шапка. Як завжди, проглянувши величезну кількість варіантів, я зупинилась ось на такому


Пряжу підбирала досить просто, прийшла в магазин в своєму пальто і пояснила продавцю, що я хочу, перший варіант, який вона запропонувала я взяла. Це була Alize Midi, колір 203. Колір мені сподобався своєю “сивиною”, пряжа з таким видом “меланжу” виглядає для мене природнішою, натуральнішою. Так склалось, що в найближчі дні робочих та інших справ не було, а тому на вечір наступного від покупки дня я мала свою першу зв’язану шапку.

Вже пізніше Діма запропонував додати до неї якусь родзинку у вигляді камінчиків, бусинок чи тп, що я і зробила.
Не зважаючи на те, що в пальто я ходжу рідко, шапка використовувалась увесь сезон досить інтенсивно. Це був мій основний головний убір, крім випадків виражених холодів, коли я одягала свою зимову подвійну шапку. Результатом повністю задоволена, єдине що б змінила, так це збільшила ширину резинки на початку, так як на другому фото з сірою шапкою.

Лот №2 – Жилетка. Поки я була зайнята шапкою, Оля почала в’язати майку/жилетку до своєї юбки. Побачивши проміжні результати її роботи, я і собі захотіла. Особливість її моделі була в тому, що вона не в’язала по якомусь опису або по зображенню готового виробу. Оля просто вибрала узор, що їй сподобався, визначилась з типом основних частин (горловина, шлейки, кайма і тд), і в’язала по викройці. Мені ця ідея сподобалась і я пішла купувати пряжу. Цього разу я точно знала яку буду брати, мені захотілось спробувати ті ж нитки, з яких в’язала Оля, тим більше, що це досить популярна бавовняна пряжа YarnArt Jeans, а мені до цього не приходилось мати з нею справу. Залишилось обрати колір. В магазині, куди я прийшла, вибір кольорів був не дуже великим. Йти в інший бажання в мене не було, тому покрутивши в руках різні клубки, я зупинилась на червоному (колір 26). Звісно я думала взяти щось не таке яскраве, але прикинула, що на чорному гольфі цей колір виглядатиме досить гарно, до того ж нитка мала вже згадувану вище “сивину”.
На все про все в мене пішло 2 місяця, як для жилетки – це довго, але тут треба врахувати, що в цей період потрапили усі Новорічно-Різдвяні свята.

Лот №3 – Болеро. Шукаючи одну річ, я переглядала одяг, який я не ношу, і мені на очі потрапила в’язана футболка, яка колись потрапила до мене від знайомої, але виявилась маленькою, тому і лежала забутою. Тоді у мене промайнула думка, що це гарна нагода використати ці нитки, щоб зв’язати щось невеличке. Прочитавши як правильно готувати пряжу до повторного використання, я розпустила футболку, випрала нитки і просушила їх з використанням груза. Тим часом знайшла простеньку в реалізації викройку болеро, і хоч в мене були сумніви, що цей П-образний кусок полотна в результаті нормально ляже, все ж таки вирішила зупинитись на ній.

Переглянувши каталог продукції YarnArt з великою ймовірністю можу сказати, що пряжа, з якою я мала справу була YarnArt Summer колір 23. Конкретно в даному випадку вона мені не сподобалась в роботі, нитка зовсім не ковзала по гачку, думаю це через те, що використовувалась вона повторно. Ближче до кінця, я звикла, і це перестало мене дратувати. Не зважаючи на мої побоювання, виріб досить непогано виглядає на тілі. Шкода, але фотографій, де я одягнена у нього немає, а спеціально фотографуватись в інтер’єрі нашої кімнати в мене немає ніякого бажання, тому лише загальний вигляд болеро.

Раз вже зайшла мова про фотографії, то одразу вибачусь за їх якість та естетичну цінність. З нормальним освітленням у нас в кімнаті проблема, а ще з мене нікудишній фотограф, тому фотки такі які є :)

Лот №4 – Пояс. Цього разу взятись за гачок мене підштовхнули дві обставини: мені потрібен був пояс для нових шортів та я захотіла щось зв’язати тоненькими нитками. Хоч ідея в’язаного поясу у мене жевріла давно, після того як я випадково натрапила на опис, а тут і нагода підвернулась. Перед походом в магазин за пряжою, я вже підібрала парочку схемок стрічкового мережива і звузила вибір ниток до 2-3 з каталогу все того ж yarnart. В магазині залишилось лише підібрати колір, з цим знову були проблеми, але той, можна сказати єдиний варіант, що мені більш-менш підходив в результаті виявився дуже навіть непоганим YarnArt Lily колір 0005. Люблю я такі дрібнички в’язати, декілька підходів і річ готова. А тут ще й наступного дня нагода з’явилась шорти одягнути, мені так хотілося одразу і поясом похвастатись, що прийшлось пожертвувати обідом, щоб закінчити його. Правда зав’язки вже робились (перероблялись) після, але то дрібниці.

Лот №5 – Декорування майки. Поскільки пояс я закінчила не встигши почати, то охота ще щось пов’язати залишилась. І тут я згадала, що під час пошуку цікавих ідей для в’язання (іншими словами пошуку натхнення) я бачила фотографію топа, де верх був в’язаний, а решта тканина, виглядало це гарно та цікаво. Мені захотілось щось таке і собі. Причому розглядала я варіанти не тільки топів, ідея була саме в поєднанні тканини та в’язання. Для розминки перед чимось більш серйознішим я вирішила спробувати переробити щось, що в мене вже є. Вибір пав на мою стару червону майку на тонких бретельках. Я її вже майже не ношу, а тому спокійно можна експериментувати. Ідея була в заміні бретельок, які б з’єднувались між собою вже по майці, утворюючи таку собі горловину. Продивившись не одну сторінку тематичних форумів я не знайшла нічого конкретного, що б мені сподобалось, тоді спробувала підібрати гарне тоненьке стрічкове мереживо і знову безрезультатно, якщо гарні, то досить широкі, а вузькі якісь звичайні та не цікаві. В результаті я сама придумала схемку і на основі неї вже в’язала і серединку. Нитки використовувала YarnArt Violet колір 5020.

Коли я тільки розказала Дімі, що збираюсь робити з майкою, він налаштований був скептично, сказав, що вона і так наче нормальна. В кінці, коли оновлена майка була готова, він сказав, що вийшло непогано і визнав, що думав буде гірше :) . Думаю це можна сприймати за комплімент.

В завершенні мого посту напишу коротко, бо і так багато букв вийшло. Прикольна штука в’язання, тут тобі і задоволення і користь, а ще з підручних засобів завжди можна зв’язати сітку для ловлі риби.

2 Responses to “В’язальний марафон довжиною в 6 місяців”

  • Мала says:

    Оце вже дорвалась, продовжуй у тому ж дусі :)
    Завдяки посту хоч майочку побачу! Скоріше б вживу вже глянути. А ще фото червоненької жилетки зовсім не передає того класнючого кольору, який вона має.
    На майбутнє одразу після закінчення виробу – бігом влаштовувати фотосесію його безпосереднього використання :)

    • julatik says:

      Ех, з мене така фотомодель як і фотограф ))), але зображення з “безпосереднім використанням” звісно кращі. Тому наступного разу я одягаю щось новозв’язане, а ти береш фотоапарат і йдемо тренуватись ;) .

Leave a Reply

*