Archive for September, 2012

Завжди цікаво щось робити вперше, отримуєш додаткове задоволення від проробленої роботи, від отриманого результату, від ще однієї галочки в списку опробуваного чи досягнутого. В цьому плані тиждень, що минув, виявився досить вдалим.

В понеділок/вівторок я зв’язала свою першу іграшку. Ще наприкінці минулого року, натрапивши на опис процесу створення іграшки за допомогою пряжі та крючка, я зацікавилась такою ідеєю. А на днях Оля нагадала мені про ню та й якраз нагода була, от я і пішла вибирати нитки. По плану мав бути котик, зв’язавши пробу з тієї пряжі, що була під руками, було вирішено і  придбано щось “пухнасте”. А тепер порада… Якщо ви хочете в своє задоволення або в нетривалий строк зв’язати щось крючком – НЕ купуйте пухнастої пряжі. Петель попереднього рядка не видно зовсім, я вже намагалась і в’язати вільніше і пробувала мочити нитку – нічого не допомагало.

Часу в мене на те, щоб купувати іншу пряжу або шукати схеми для спиць та і самі спиці не було, тому прийшлось в’язати на осліп. По ходу справи я бачила, що петлі губляться і досить помітно, тому просто вносила корективи, щоб результат був максимально наближений до “еталону”. В результаті вийшов повністю авторський кіт, не схожий на жодного з тих, що були створені за схемою, яку я використовувала.

Цими ж днями я прокачала свой скіл системного адміністратора. Стояла задача на купленому ноутбуці з лінуксом поставити вінду. Здавалося б нічого складного, але на етапі підготовки встановлення windows я зіткнулась з помилкою через відмінну схему розбиття диску (до такого висновку ми прийшли після телефонної розмови з Дімою). Треба було перерозбивати диск, але з собою жодної корисної програми, все йшло до того, щоб йти додому і приходити сюди іншого дня з потрібним набором інструментів. В результаті так і трапилось, більше того, і перерозбиття диску не допомогло, бо як виявилась наш діагноз був не вірним. Але я таки поставила цю вінду, по ходу розібралась як отримати root доступ на системі, що була встановлена, познайомилась з лінуксовими  інструментами для управління розділами диску, не обійшлось і без втручання в налаштування біоса. Для більшості людей, що мають з цим справу, це все звучить смішно, але поскільки з лінуксом, можна сказати, я зіштовхнулась вперше, для мене це було невеличке, але досягнення.

Після розумової діяльності в будні на вихідних настав час попрацювати руками. І тут на мене чекала іще одна цікава новинка – перфоратор! Ні, я звісно знала про існування такого інструменту і бачила як він працює, але в суботу випала нагода самій спробувати. І почала я не просто з будь-чого, а одразу з наскрізного отвору в несучій стіні. Задоволення отримала море, ну подобаються мені усі ці дрилі, паяльники і викрутки. От від чого поки відмовилась – це від болгарки, хотів мені Діма поручити зпиляти один непотрібний гак, але ця штука мене лякає. І наче цікаво, і якщо обережно – то нічого страшного, але поки обмежилась тільки вмиканням і то при Діминій підстраховці (тяжка зараза).

Ось такий тиждень, а що нового у вас?